Юрій Яновський – ВЕРШНИКИ
— Там і Андрій лежить, чиста шуточка, а я собі сиджу в лісочку й чекаю, доки вони кінчать битися, а вони й кінчили — один, мертвий, а другий кволий, ну що — України тобі хочеться?» Оверко не підвів очей. … ставайте поруч битися за правду бідних. … до останнього подиху будемо битися за нашу революцію».