НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ Iван – Хмари
Всi богомольцi, побачивши Київ, попадали навколiшки, хрестились, молились i били поклони. … Вiн казав кожному "ти", хоч би стрiвся з ким вперше на вiку. … Тiльки українець гризся з ним щовечора, лаявсь i трохи не бивсь. … – О, якби моя жiнка вдалась такою Iродiадою, то я б її запер в хатi, ще й дверi пiдпер би.