Результати пошуку слова: Бо ж
ВОВЧОК Марко – Три долi
– Ну ж бо, серце!.. … То iншим молодицям мак сiять та моркву садити, а вам, їй же богу моєму, вам отаманувати! … Скажи ж бо, Марусе! … – їй же богу моєму, щаслива! … Нехай вiн мене в огонь пошле – я пiду… Чому ж бо вiн не йде i досi! … та не всi ж бо таку вдачу мають. … – Сiдайте ж бо, батюшка! … Iй-же богу моєму, добре!
КОСТЕНКО Ліна – МАРУСЯ ЧУРАЙ
не дай же бог, у прийми дремене! … Особи урядові, та хай же бог усю мене, як є, як щось отут збрехала я судові і на душі й на тілі обіб’є! … Нема ж бо слави у дому сидячому. … Каганчик світить,- не дай бог повішусь, бо то ж би в ката я одбила хліб. … Історії ж бо пишуть на столі. … Там, певно, бог живе в монастирі.
Квитка-Основ’яненко – Козир-дівка
Хоч і був на Тимоху гонитель, що знав про усі його бездільничества, та що ж бо? … Так що ж бо! … А то ж бо і неправда, скажете? … Так що ж бо! … А вже ж, що бог дасть!» Недовго їй збиратися: поскладала у торбинку, що було, почепила на спину, паличку у руки, пішла. … – Брехня сьому, їй же богу, брехня, – … Так що ж бо?
Астрід Ліндгрен – Нові пригоди Карлсона, що живе на даху
Бетан метнулася від столу, навіть не попросивши дозволу: вона ж бо сподівалася листа від котрогось із своїх патлатих хлопців. … Це ж бо означає, що Карлсон усе-таки може більш-менш безпечно сховатися вдома, у своїй хатці. … – Перепрошую, це ж бо кімната для курців,- сказав він.- Певне, тут можна викурити сигару?
УКРАЇНКА Леся – Камінний господар
Д о л о р е с Се, либонь, i краще, бо що ж ти можеш лицаревi дати у надгороду? … Я ж бо силомiць не посягну на вашу честь, не бiйтесь. … там платиться за все коли не злотом, то… Д о н Ж у а н Боже! … Д о н Ж у а н Бо не просять господаря. … Бо вже ж обранець мiй не стане низько в очах лицарства й двору.
Олександр Довженко – Повість полум’яних літ
Бо ж підвестися під вогнем на весь зріст — це безстрашність… … Бо ж вони в основному воюють. … Я ж бо й сам весь поранений… … Бо ж усіх… … — Бо ж ми, справді, відстояли псі минулі сторіччя, — … Їй хотілось припасти до Іванових грудей, але вона соромилась, бо ж кругом були люди. … — Ти ж у бої ходила!
КОЦЮБИНСЬКИЙ Михайло – Fata Morgana – З сiльських настроїв
Вiн нiчого не крав, от їй же богу! … – Та цить же ж бо! … Та ти слухай же бо. … Чекайте ж бо, Хомо… – … – А, якi ж бо ви, Хомо… Але Гудзя годi було спинити. … Якi ж бо ви, Хомо… Але Хома не слуха. … Почекайте ж бо, люди, дайте сказати. … I знов жорстока тиша здушила серце у жменi, знову болюча жага кривавого слова розтягнула хвилю у вiчнiсть.