ШЕВЧУК Валерій – Птахи з невидимого острова
Здригнувся, звів голову й сонно обдивився мур, що лежав перед ним. … Тоді він поворушив вустами, бажаючи щось промовити до стражників. … Те, що принесла дівчина, – … Олізар кивнув, він був радий будь-якій розвазі. … Дух вище за будь-яке означення, всілякі слова та образи. … Будьте ви прокляті, сіятелі неспокою!