Результати пошуку слова: Буйно

Олекса Кобець – Записки полоненого

Posted on by / 0 Comment

Сонце і гріло, і бавилось останніми струмками на брудних канівських вуличках, і підступно хвилювало молоду кров, і кожною парусинкою свого буйного, нестримного проміння неначе гукало: "Жити! … Чого це мною так буйно, так рвучко мотають?

Семен Скляренко – Володимир

Posted on by / 0 Comment

Над ними світило тепле сонце, за Любечем, скільки не кинь оком, зеленіли луги, із землі, мов із води, буйно тягнулось всяке жито, на городах цвіло різне зело… … священний дуб на острові Григорія після довгих літ наче засипав серед моря нових буйно-зелених дерев, над голубим Дніпром, під бездонним небом, що були вічні.

100 найвідоміших образів української міфології

Posted on by / 0 Comment

А щодо буйного оживлення, то, не виключено, воно припадало на 6 травня, день св. … Купальське дерево — це й символ буйної рослинності, й символ дівочості. … Де вони граються, там трава чи жито ростуть буйно або ж зовсім не ростуть. … Із весною, буйною, “ярою” силою пов’язана й назва “ярчук”.

Галина Тарасюк – МИТАР ПЕЧЕР ГОСПОДНІХ

Posted on by / 0 Comment

І Мирко, який досі не міг своєю буйною головою втямити, нащо Іларіон примучує себе і його зариватися кротом у сиру землю, коли такий широкий і манливий світ відкривався перед ними з дніпрових берегів, радісно кинувся на той голос…

Михайло СТЕЛЬМАХ – Велика рідня

Posted on by / 0 Comment

— Теж начальство… Першим прийшов до сільради буйночубий, вилицюватий Яків Данько. … Після пережитого страху вона тільки тепер відчула глибоку втому, але додому не йшла: хотіла побачити, коли підіймуться останні прим’яті гнізда буйного жита.

ГОМЕР – Одіссея

Posted on by / 0 Comment

Спершу у лютого він обернувсь буйногривого лева, Потім в дракона, у барса та ще в величезного вепра; Плинною став він водою, розложистим деревом потім. … 380] Мовивши це, батогом він по конях шмагнув буйногривих І аж у Еги помчав, де була його славна оселя.

ЗАГРЕБЕЛЬНИЙ Павло Архипович – Добрий диявол

Posted on by / 0 Comment

Жіночий, але не Зінин… Та він і не розібрав… Злетів угору, обпік руки в холодній росі, розгублено сів на краю кручі посеред буйного гарбузового листя… Зіна стояла зовсім поряд, а її обіймала невисока худенька жінка, вся в чорному, і повторювала з болем і радістю, з надією й горем одне й те саме слово: «Доцю!

СМIЛЯНСЬКИЙ Леонiд – Михайло Коцюбинський

Posted on by / 0 Comment

– Нi, не вiдчиню, Буйного вiтру боюся, Бо вiтер косу розмете, сонце личенько спече. … Залишилися тiльки спогади про небесну затоку в золотому кiльцi буйно встеленого розквiтлим дроком берега, тиша i пахощi казкового острова, запальнi розмови i дорогi образи товаришiв на «Villa Serafina».

Борис Грінченко – Під тихими вербами

Posted on by / 0 Comment

— А буйного доброго -намиста, такого, як у Горпини? … — Буйного доброго намиста таки трошки хочеться… … А оце вже сам посадив хміль біля піддашшя, що над дверима; розрісся хміль так буйно, що й піддашок укрив, і на хату поп'явся…