Результати пошуку слова: Булька

ЛЕМ Станіслав – Кіберіада

Posted on by / 0 Comment

Слідом за ним прилетів на планету електрицар Залізний, рідким гелієм так упившись, що в його сталевих нутрощах аж булькало, а паморозь, що вкрила його панцир, зробила його схожим на сніговика. … Як же це можна доброчесних музикантів сирими жерти, та так, що аж за вухами лящить і в горлянці булькає?

ЮЩУК Іван Пилипович – Троє на Місяці

Posted on by / 0 Comment

Граматик швидко затулив рота рукою, але з пакета, якого він відсмикнув від губів, вичавилася велика, мов червоний перестиглий помідор, булька і, пропливши метр-півтора, зависла посеред кабіни. … Булька нагадувала ялинкову прикрасу.

АНДРІЯШИК Роман – Люди зі страху. В облозі

Posted on by / 0 Comment

Зціпив зуби, затулив долонею рот, але звідтіль булькало-воркотіло:-Як-то на світі поживати, яке собі занятіє мати?… Остання крихітка свідомості забила на сполох; зараз. … Кривов’яз дивився на нас скляними нерухомими очима, з рота витекла краплина слини, набухла булькою, і булька тріснула.

ТОЛКІН Джон Роналд Руел – Дві Вежі – Володар Перснів-2

Posted on by / 0 Comment

Гей, якби мене до його горлянки пустили, він би в мене за’ булькав… [188] – … Ззв’язати хочуть насс і ззалишшшити на голім камінні… Сльози булькали у нього в горлі. … Булькаючи на щербатому кам’яному порозі, вона провалювалася вниз і пропадала у бурому місиві болота.

Володимир Набоков – Лоліта

Posted on by / 0 Comment

Кращої декорацiї не можна було й придумати для швиденького булькаючого людиновбивства, та ось найтонша пуанта: уживач закону й водопровiдник перебували в самий раз достатньо близько, щоб бути свiдками пригоди, й у самий раз достатньо далеко, щоб не роздивитися злочину.

ЗАГРЕБЕЛЬНИЙ Павло Архипович – Роксолана

Posted on by / 0 Comment

Багатий халат із золотистої парчі, гаптовані золотом зелені шаровари, білосніжний шовковий тюрбан, під товстезними смоляними бровами виблискують вогнем булькаті очі. … Жирний євнух всунувся у купальню, став коло дверей, нипав бульками по голій, у потоках води Настасі, слухав її приспівоч-ки – дивувався чи обурювався?

Григір ТЮТЮННИК – Вир

Posted on by / 0 Comment

цямрину, заскрипів журавлем, і полилася з тихим бульканням вода в корито. … Очі її горіли, в грудях булькало і стогнало, лице зробилося лютим і невблаганним, і вона пішла на Дороша, а він відходив назад, потискуючи плечима, здивовано позираючи на Сергія.