Результати пошуку слова: Біло-золотий
Анджей Сапковський – Останнє бажання
Не був ні забобонним, ні боязким, але не мав охоти залишатися з біловолосим сам на сам. … Ривієць розстебнув кубрак, видобув з-під нього сувій білої козлячої шкіри. … Каланте поправила вузький золотий обруч на попелястому, укладеному в кучері волоссі, ледь схилилася до Геральта, що саме розбивав панцир великого червоного омара.
Уайльд, Оскар – Портрет Доріана Грея
Зсунувши капелюха на потилицю, він подивився на маленькі хмарки, що, наче сколошкані сувої лискучого білого шовку, пливли через туркусову глибінь літнього неба. … Я хочу піднести її на золотий п'єдестал, щоб увесь світ поклонявся моїй коханій. … Бо ж саме через глиняні ноги золотий божок стає безцінним.
Семен Скляренко – Володимир
Він зупинився на високому пагорку над Почайною попереду всіх людей – у білому, золотом шитому платні, з червоним корзном на плечах, у зеленого хза* (* … обоямогострий меч, срібнокований щит, золотий пояс роботи новгородських кузнеців – для конунга, емалі – для його жони, лунниці з сканню – для дочок.
Семен Скляренко – Святослав
Гривна – золотий обруч.) – … Суд – затока Золотий Рiг.). … Побачили гостi з Києва й Суд, що в червонкуватому свiтлi згасаючого дня справдi нагадував золотий рiг. … І вся Предслава була ніжна, тендітна, дуже тонка, з невисокими грудьми, вузькими стегнами, білою шкірою тіла, кількома родимками на ногах.
ВЛАДКО Володимир – Нащадки скіфів
Дмитро Борисович сів на камінь, дістав цигарку, прикурив від білого язичка карбідки. … Здавалося навіть, що він якось припав до стола, майже прилип до білого паперу. … Цей огрядний чоловік з довгою сивою бородою сидів на коні дуже поважно, однією рукою тримаючи поводи, а другу поклавши на золотий держак короткого меча.
Олесь Гончар – ЛЮДИНА І ЗБРОЯ
Білою повною рукою вона відклала його заяву вбік, окремо від інших, що горою лежали перед нею на столі. … — Дев’ятий серед білого дня на кулемети погнав! … а чи буде ж іще вік золотий, як говорять легенди? … Золотий пил віків!» Імітуючи професора, Духнович так урочисто нависпів вимовляє оте «амфори!»,