Результати пошуку слова: Біло-синій
Тарас Григорович Шевченко – КОБЗАР
Зорі сяють; серед неба Горить білолиций; Верба слуха соловейка, Дивиться в криницю; На калині, над водою, Так і виливає, Неначе зна, що дівчину Козак виглядає. … А Дніпр мов підслухав: широкий та синій, Підняв гори-хвилі; а в очеретах Реве, стогне, завиває, Лози нагинає; Грім гогоче, а блискавка Хмару роздирає.
БЄЛЯЄВ Олександр – Людина-амфібія
На березі Зуріта набрів на високий мур з білого каменю, що обгороджував величезну ділянку землі – щонайменше гектарів десять. … Тепер він не свинцево-темний, а синій з яскраво-зеленими плямами в тих місцях, де прохопилося сонячне проміння. … Над головою темно-синій небосхил, усіяний зорями. … А руки м’які, ніжні – білоручка буде.
ЗАГРЕБЕЛЬНИЙ Павло Архипович – Добрий диявол
Але коси заповзялися не випустити його з царства білоруких русалок, і він, тихо вилаявшись, змушений був ждати, поки розвидниться. … …язаний до старезного, наполовину струхлявілого осокора, стояв пофарбований у дивовижний синій колір моторний човен, а на ньому клопотався, видно, його власник, худорлявий літній… … Нічого, крім чорного й білого.