Олександр Довженко – Повість полум’яних літ
— сказав один немолодий уже поранений, тримаючи на грудях забинтовану руку, як немовля в білосніжних пелюшках. … сказав поранений з білосніжним немовлям. … сказав Орлюк, намотуючись на білосніжний бинт. … Сержант Орлюк повз у снігу в білому халаті, а за ним білими грудками поволі просувались його гвардійці.