ЛЕМ Станіслав – Соляріс
Між бляшанками виднілися сувої білої стрічки, клапті паперу й сміття,- мабуть, усе це було виметено з кабін. … Ще одні двері, розмальовані біло-зеленими шаховими квадратиками, були прочинені. … Ну, а тепер уяви собі, що раптом, серед білого дня, в колі інших людей ти зустрічаєш це, втілене в плоть і кров, прикуте до тебе, незнищене.