Результати пошуку слова: Більше
Михайло СТЕЛЬМАХ – Чотири броди
Та не почув більше материних кроків і ніхто не відчинив йому дверей. … Не більше і не менше! … І хоч яка збісована ця порода — жіноцтво, а проте ми стоїмо перед нею прошаками… Більше Ярослав не приходив до її тінявої хати. … лаяв батька, та й себе картав, бо таки справді розпустив варги більше, ніж треба.
ГРИМИЧ Марина – Варфоломієва ніч
Більше того, все, що відбувається в маленьких містечках, має для їхніх мешканців всесвітній характер. … Більше того, старий солдат дозволив юному другові називати себе просто Варфоломійовичем і звертатися по-фронтовому на «ти». … «Але не більше…» – … Тим більше, що Варфоломійович як старий артилерист не жалів голосових зв'язок.
ХИМИНЕЦЬ Юліян – МОЇ СПОСТЕРЕЖЕННЯ ІЗ ЗАКАРПАТТЯ
Двадцять років розвитку для якогось народу є дуже мало, а тим більше якщо народ не має свобідного розвитку, бо окупант намагається перешкодити йому під кожним оглядом, використовуючи обставини для свого власного інтересу. … Досі ми кормили у нас різних зайдів з найдальших закутин Мадярщини, тепер ми їх не потребуємо більше.
СВЯТОСЛАВ КАРАВАНСЬКИЙ – СЕКРЕТИ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ
ЧИСЛО ВИНЯТКІВ БІЛЬШАЄ Випадків, коли написання не збігається з вимовою, є більше. … Щодо три-і-більше-складових іменників, то тут можливі винятки. … Дослідження лінгвістичної патології відкриває нам цікаву істину: дактилічний наголос у словах з трьома і більше складами — органічний український наголос.
С.РОБІТНИЦЬКИЙ – Спогади та роздуми
Батько більше однієї чарки ніколи не випивав. … Зар-плату отримували щомісячно по 125 крб., а старші вчителі – більше. … Ми обійшли все містечко і вигнали мародерів геть, попередивши, щоб більше цього не робили, бо будемо за це карати. … Це завдяки всенародному руху опору та озброєним боївкам ОУН, яких ставало все більше й більше.
Наталья Лукьяновна – Позначена блискавицею
Більше ніхто в дітей не захворів. … А от плакати – більше не плакала. … Не більше п’яти. … Більше жартів візьму із собою…” Вони саме стояли на балконі, а наприкінці серпня вечори бувають уже прохолодні. … – Не можу я більше чекати! … Мене весь час точить одна думка: якби я знала, що сталося в той вечір, я могла б більше зробити для неї.
ГОМЕР – Одіссея
220] А як почую, шо вмер він, що більше його вже немає, Швидко додому вернуся, до милої серцю вітчизни, Пагорб могильний насиплю і похорон справлю врочистий, Все як годиться, й тоді вже віддам свою матінку заміж». … Голови власні вони підставляють, плюндруючи ґвалтом Дім Одіссея в надії, що вже він не вернеться більше.