Результати пошуку слова: Верби
Семен Скляренко – Святослав
Першої ж весни з прибутною водою Днiпром, Десною, Прип'яттю попливли до Києва плоти й ключi однодеревок, видовбаних чи випалених з великих i довгих колод дуба, липи, верби. … Вони спустились з гiр, якi перетинали їм шлях, i побачили Дунай, опинились на широкiй долинi, де, як i пiд Києвом, купами росли верби.
КОСТЕНКО Ліна – МАРУСЯ ЧУРАЙ
Попідростали верби і дівчатка,- про це в суді, можливо б, і не слід,- але ж Маруся так його чекала, такі літа одна перебула! … У нього там і зарості ожини, і таємнича ниточка стежини, і вулики, і в жолобі водичка, і вплетений у верби живопліт, і хата, як старенька рукавичка – в ній кіт живе, цвіркун живе і дід.
Борис Грінченко – Під тихими вербами
Темні верби й садки дрімали над хатами, а осяяні віконечка весело всміхалися з-під чорних стріх і кидали впоперек вулиці ясні смуги свого біластого світла. … А я все сама, як вербиченька в полі. … думав собі Зінько.— Як верби гарно похилились. … Осокори гордо знімались до неба, а, верби, нахилившися над поточком, стиха зазирали в його.