НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ Іван – Поміж ворогами
Невже ти перший раз бачиш оті верби та очерети? … І старий садок, і старі верби в березі, старі груші та липи на цвинтарі. … – Цей садок, ці верби садив ще мій дід, як був молодим, то й не диво, що культура в цьому місці давня. … Садок тільки що вилазить з землі, а верби в березі над течією ще стримлять, мов позабивані кілки.