ЗАГРЕБЕЛЬНИЙ Павло Архипович – Роксолана Posted on by / 0 Comment То що ж тепер – викинути? … – Ваша величність, ви радите мені викинути все це?
Володимир Набоков – Лоліта Posted on by / 0 Comment Скрiзь, в просторi рiвнин, велетенськi дерева пiдступали до нас, щоб збитись у догiдливi купи при шосе i зрядити окравками гуманiтарної тiнi пiкнiковi столи, якi стояли на бурому ґрунтi, помережаному сонячними блисками, сплощеними картонними чашками, деревними летючками й викинутими паличками вiд морозива.
ФРЕМОВ Іван – Година Бика Posted on by / 0 Comment Тормансіа-ни не лише розчинили фосфор у викинутих в океан купах сміття, звідки його не в змозі добути їхня примітивна енергетика – вони зв’язали його в трильйонах своїх кісток і закопали на цик висохлих кладовищах, вилучивши з кругообігу планети, не враховуючи, що взагалі всі процеси проти течії ентропії неможливі без фосфору.
Юрій АНДРУХОВИЧ – Таємниця Posted on by / 0 Comment А я ж міг і з вікна викинутися, Галино Степанівно. … У не цілих дев’ятнадцять я опинився викинутим на вулицю в чужому місті студентом.
СКОВОРОДА Григорій Савич – Байки Харківські Posted on by / 0 Comment що, як тiльки я вiдчинив вiкно, аби викинути часникове лушпиння, ти так вiйнув своїм проклятим вихором, що все розсипалося по столi й свiтлицi.
ЗАГРЕБЕЛЬНИЙ Павло Архипович – Неложними устами Posted on by / 0 Comment — більше хилився до суворої, не міг викинути її з душі навіть після останньої між ними розмови, про яку ніхто не знав, окрім них двох, і про яку поет згадав лиш у лютому 1936 року, знайшовши серед своїх паперів…
ШЕЛКОВЕНКО Олександра – Збірка Posted on by / 0 Comment Вона зняла пояс шахiда i хотiла вже викинути до найближчого смiтника, але Ісак зупинив її.
ТАРАСЮК Галина – Покоївка Posted on by / 0 Comment …кучерик лляного, як і в неї, волосся, аби думали, що то вона спить, а сама вирішила коротати ніч у спальні Даника, закладеній старими меблями, які все не могла зібратись викинути або хоча б віддати Мілиній сестрі.
НЕСТАЙКО Всеволод Зиновьевич – Чарiвнi окуляри Posted on by / 0 Comment А тоді, боячись, що мати, прибираючи на горищі, може викинути, переховав у сарай.
ВЕЛЛС Герберт Джордж – Машина часу Posted on by / 0 Comment Спочатку я хотів був викинути камфору, та згадав, що вона легко запалюється й горить яскравим полум’ям.
