Результати пошуку слова: Вилив
НЕСТАЙКО Всеволод Зиновьевич – Тореадори з Васюкiвки
Лектор упав з трибуни i вилив собi на голову графин з водою. … I наче хто кухоль теплого молока вилив за пазуху – то радiсть теплом розлилася в грудях: не часто мене Ява хвалить. … «з одної труби вливається, з другої виливається». … Нарештi воду вилив, дiрку добряче заткнув. … Все життя виливала мати помиї у бур’яни за клуню – i нiчого.
ШЕВЧУК Валерiй – Дiм на горi
Хмільне молоко переповнювало його, особливо вночі, і не міг він спати – оточували його сотні ніжок у лискучих туфлях його власної роботи: всю силу й неспокій виливав він у роботу. … виливались там у вишині у нестерпно білі клубасті хмари. … Досі вона роздягалася тут, у дворі, догола і виливала на себе відро криничної води.
ЗАГРЕБЕЛЬНИЙ Павло Архипович – Диво
Бо на шматині масною грудкою, завбільшки з кулак, лежав золотий виливок. … Виступив наперед власник золотого виливка, взяв ківш, невміло сьорбнув, захлинувся, потім усе ж таки допив, глянув на своїх. … просто сказав чоловік і викотив з шматини виливок просто в жменю Какорі, а полотнинку не дав, сховав знов під сорочку.
Германа Гессе – Гра в бісер
Далі ми пересвідчимося, що це активне взаємозбагачення, яке часом, завдяки темпераментові святого отця, виливалося в бурхливі дискусії, давало свої наслідки ще й через багато років, його вплив Кнехт відчував на собі до останніх днів свого життя. … Він вилив решту води з сулії і шпурнув її в мох, а сам сів і поринув у задуму.
Володимир Винниченко – Сонячна машина
З воріт фабрик і заводів виливаються бурхливі юрби робітників. … Страховище з ревом і криком виливається з зали в коридор, підхоплює пана президента на руки й несе його над своїми головами, наче навмисно підставляючи під кулі інаракістів. … Як кулі в обложеному місті, виливають і подають вони скла тим, що борються там, на полі бою.
Тарас Шевченко – Гайдамаки
А може, їй легше буде на тім світі, Як хто прочитає ті сльози-слова, Що так вона щиро колись виливала, Що так вона нишком над ними ридала. … Буде з мене, поки живу, І мертвого слова, Щоб виливать журбу, сльози. … Легше було б сльози, журбу виливать. … Виливайся ж, слово-сльози: Сонечко не гріє, Не висушить.
Михайло СТЕЛЬМАХ – Велика рідня
Все здавалось, що Іван мало дбає про своє гніздо; нападала на дружину і бурхливо виливала свою злість та біль, аж клекотали і шипіли слова, вириваючись з її худих грудей. … Утомлені, мокрі розвідники, виливаючи з чобіт коренисту багнюку, тихо сповіщають про свої пригоди, дослухаються до коротких слів командирів.