БАГРЯНИЙ Іван Павлович – Людина біжить над прірвою
Просто, твердою ходою, не ховаючись і не пригинаючись, із виразом повної апатії й глибокого, мовчазного презирства почвалав він серединою вулиці… В присмерку зайшов у двір і зупинився перед верандою. … Дивно, Максим від того відчув у собі виразне незадоволення. … І вже чути було виразно – над усією землею стояв далекий-далекий клекіт.