ЗАГРЕБЕЛЬНИЙ Павло Архипович – Диво
– подивувався медовар.- Вирвався, отже, й від них. … Та хлопець, хоч і не чув бурмотіння Ситникового, а просто керований неусвідомленим прагненням до волі, знову крутнувся, щоб вирватися, а коли це не помогло, щосили штовхнув Ситника, аж той поточився і розкарячено сів на землю, в той час як Сивоок уже біг з обійстя.