РОЗДОБУДЬКО Ірен – Ґудзик Posted on by / 0 Comment «Вовкулака!» – … Коли дивну істоту витягли на світ і кинули поруч із тілом ведмедиці, довкола якого вже розпливалася червона пляма, перетворюючи сніг на вишневу пінку, «вовкулака» задер голову й у повітрі почувся дивний звук: «ї-ї-є-є-ла-а-ну-ум!..»
Оксана Забужко – Казка про калинову сопілку Posted on by / 0 Comment …тільки власний навальний натиск, щось ґвалтовне, мокре й страшне, сказати б, і правда — звір її напав, навалився, щоб не зрухнула рукою, гарчав і дер її, кігтями й зубами: вовкулака!
Тарас Григорович Шевченко – Наймичка. Повість. Posted on by / 0 Comment Бач, вовкулака, чи той, як його, —
КОСТЕНКО Ліна – Берестечко Posted on by / 0 Comment Побійся Бога чи Аллаха, чи ти кумису перепив, що в свій гарем як вовкулака ще й це дівчатко прихопив!
БАГРЯНИЙ Іван Павлович – Огненне коло Posted on by / 0 Comment Завив, як вовкулака, напівлюдським моторошним воплем.
СОВА Ізабелла – Смак свіжої малини Posted on by / 0 Comment Я зриваюся вночі і смажу, а потім жеру, як вовкулака, й дихаю.
Люко Дашвар – Мати все Posted on by / 0 Comment Що півночі в кухні протовклася, поки Платосик, як той вовкулака, на місяць витріщався.
БАГРЯНИЙ Іван Павлович – Людина біжить над прірвою Posted on by / 0 Comment Максим на мить перенісся уявою в той казковий дитячий світ, уявивши себе тим крихітним хлопчиком, усіма покинутим, заблуканим, відданим на поталу відьмам, зміям, вовкулакам та лісовикам.
