Володимир Набоков – Лоліта
Тиждень вогкої, похмурої погоди, яка настала за нашими щойно зображеними вiдвiдинами мовчазних пiскiв Очкового Озера, був одним з найчорнiших в моєму життi. … рiвна чубка спереду, завитки з бокiв, i натуральнi локони ззаду – її потьмянiлi вiд вогкостi мокасини й бiлi шкарпетки здавались ще бiльш неохайними, нiж завжди.