Результати пошуку слова: Вольтер

СОЦІОЛОГІЯ – Загальний курс

Posted on by / 0 Comment

Вольтер, у свою чергу, відзначав опосередкований вплив “…характеру клімату місцевості, де люди об’єднались у суспільство”[9, с.268]. … Вольтер Ф. … З цим пов’язана й відома суперечка між соціальними мислителями Руссо і Вольтером. … У Вольтера — це суспільство, в якому існує своєрідний культ багатства, як матеріального, так і духовного.

ШТЕПА Павло – Московство

Posted on by / 0 Comment

Катерина ІІ дала Вольтерові 25 тисяч рублів, щоб він написав історію московської держави. … Москвини не явили своїх Данте ХІV ст., Шекспіра ХV ст., Вольтера ХVIII ст. … Катерина ІІ заплатила французькому письменникові Вольтерові 25 тисяч золотих рублів, щоб він написав історію московської імперії у прихильному до Московщини дусі.

САВЧЕНКО Віктор – Україна масонська

Posted on by / 0 Comment

захищало православну вiру вiд нападок окремих войовничих атеїстiв i антиклерикальних органiзацiй, вольтер'янцiв i матерiалiстичного обскурантизму. … твори вольтерiв, дiдеронiв, гельвецiїв i всiх антихристиянських вiльнодумцiв сприяли нинiшньому юродствуванню Францiї…Та держава щасливiша, в якiй бiльше прямих християн».

ЛАПІКУРИ Валерій і Наталя – В Багдаді все спокійно

Posted on by / 0 Comment

–  Є кілька деталей, Іване Борисовичу, в яких, як казав Вольтер, ховається диявол. … –  Про Вольтера можеш не розказувати, кажи про диявола. … –  Знаю-знаю, ви книжку Вольтера випадково в чужій тумбочці знайшли, коли в нашому міліцейському шпиталі на обстеженні лежали… ой!… та не бийтеся, я більш не буду, точно!

НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ Iван – Хмари

Posted on by / 0 Comment

I мене бiльше цiкавить здорова бiблiотека мого тата й дiда вольтерiянця. … Дiд молодого Дунiна-Левченка був вольтерiянець i лiберал, яких було багато в давнiшний час на Українi. … Платон Петрович був освiчений i начитаний, як i його батько, котрий, як вольтерiянець, сповняв свою бiблiотеку утворами енциклопедистiв.

ЗАБУЖКО Оксана – Польові дослідження з українського сексу

Posted on by / 0 Comment

найсмiшнiше, що ти якраз не забувала, поливала свiй “зимовий сад”, ти плекала його, як учив Вольтер, еге ж, ти хотiла чогось живого в цiй черговiй, казна-якiй з ряду-йому-же-несть-кiнця, тимчасовiй хатi, де бруди всiх попереднiх винаймачiв невiдмивно повсякали в кожну шпарину, так що ти й не бралася їх вiдмивати, –