Михайло СТЕЛЬМАХ – Велика рідня
— І він, дужий, неквапний, впевнено йде до воріт. впевнено збрехав Варчук. впевнено заявив Крупяк. прислухався до хвилюючого трепету, не зводячи зору з по-молодечи задиркуватого, веселого і впевненого обличчя червоноармійця. Під шелест кроків невпевнено, немов обмацує землю, постукує палиця.