Skip to content VI «Так, жив, і я не з тим явилась, Щоб тільки вас про се оповістити, Ні, в нас тепер страшна труса зробилась… Ви мусите велике щось вчинити, Велике і страшне, коли з неволі Своїх братів вам любо рятувати, Коли вам любо, щоб у чистім полі Вони могли, мов соколи, гуляти, По морю Чорному чайками знов літати». — 