Оксана Забужко – Казка про калинову сопілку Posted on by / 0 Comment Навісна якась дівка — мусив подумати візник, шарпаючи віжки: тпрру, коні стали, й собі сердито похропуючи, аж до неї долетіла нитка піни, —
Тарас Григорович Шевченко – Музика. Повість. Posted on by / 0 Comment переїхавши через удайську греблю, пустив віжки та сам про щось задумався, а коні, не бувши дурні і пішли собі транспортовим шляхом — звісно, з навички.
МИРНИЙ Панас – Голодна воля Posted on by / 0 Comment Попереду сумний, похнюпивши голову, ішов чоловік, держачи у руках прядив'яні віжки, а ззаду – гордо виступав другий, натоптуваний.
Іван Драч – Крила Posted on by / 0 Comment Хльоснув віжками сірих кляч, Вйокнув хижо з туги грудей І рвонув, хоч ти сядь та плач, У лікарню крізь осуд людей.
Олекса Кобець – Записки полоненого Posted on by / 0 Comment Ну, что ж, бгатци, я віжу, вам тут непгохо жівйотся…
Тарас Григорович Шевченко – Близнята. Повість Posted on by / 0 Comment Попустивши віжки, балакучий візник, після панеґірика господині хутора та її дочці, почав мені описувати її багатства: —
