Результати пошуку слова: Вінця

ГОМЕР – Одіссея

Posted on by / 0 Comment

430] Снасті усі закріпивши на чорнім судні бистрохіднім, Повні по вінця вина мореплавці поставили чаші Й вічноживущим, безсмертним богам з них лили узливання, Більше ж від інших усіх – ясноокій Зевсовій доньці. … Ну ж бо, хай келихи нам виночерпій наллє аж по вінця, Щоб, узливанням почавши, ми й лука тугого відклали.

БАГРЯНИЙ Іван Павлович – Людина біжить над прірвою

Posted on by / 0 Comment

А кума, весела й одчайдушна Тетяна, Максимова сестра в третіх, молода вдова, голосиста співачка на всіх весіллях і бесідах та щира плакальниця на похоронах, налила чарку, повну-повну по вінця, підійшла до Максима, пригубила її й, обвівши поглядом столи від краю до краю, простягла йому: –

Біблія – Новий Заповіт

Posted on by / 0 Comment

12 Блаженна людина, що витерпить пробу, бо, бувши випробувана, дістане вінця життя, якого Господь обіцяв тим, хто любить Його. … Будь вірний до смерти, і Я тобі дам вінця життя! … Тримай, що ти маєш, щоб твого вінця ніхто не забрав. … І вінця йому дано, і він вийшов, немов переможець, і щоб перемогти.

КВІТКА-ОСНОВ’ЯНЕНКО Григорій Федорович – Конотопська відьма

Posted on by / 0 Comment

Увішедши вп’ять у хату, стала знаряджати панночку Олену до вінця; звеліла їй тричі поклонитись у ноги батькові і матері, що для такого случаю знайшли, а далі і братикові рідному. … Вінчайся’сміливо; а як прийде від вінця, так я усе злеє відверну і її, стару суку, прожену.

БОКАЧЧО Джованні – Декамерон

Posted on by / 0 Comment

Як Діоней скінчив свою історію і всі вже пересміялися, королева побачила, що вже нерано, усяк розказав уже своє і володарювання її дійшло кінця; тож ізнявши заведеним порядком вінця з голови своєї, поклала його на голову Неїфілі і сказала веселенько: – 

КВИТКА-ОСНОВЬЯНЕНКО Григорий Федорович – Маруся

Posted on by / 0 Comment

Дружечки прийшли, нехай убирають до вінця нашу молоду… а я піду лагодити весілля!… Пришедши він до панотця, не зміг і слова сказати, а тільки що плаче, так що й господи! … Бог тебе, мій синочку, сиротиночко, удовець без вінця, благословить і матір його божа на усе добреє, тільки не покидай нас!… –

НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ Іван – Старо-світські батюшки та матушки

Posted on by / 0 Comment

В суботу спечемо коровай та шишки, а в неділю й до вінця,– сказала Прокоповичка, поправляючи на голові очіпок та намітку. … Час тобі убиратись до вінця. … Олесі здалось, що вона вертається з церкви од вінця, що вона оце тільки що повінчалась з Казанцевим. … Діло начебто зовсім ішло вже до вінця, як здавалось Балабушисі.

НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ Іван – Над Чорним морем

Posted on by / 0 Comment

З фаетона проворно вискочив Фесенко, убраний, як до вінця. … А вже я поти не піду до вінця, поки стара не дасть векселів в мої руки… Перед вінцем так-таки й скажу, що не піду вінчатись, поки стара не дасть векселів. … Вже Маня убралась до вінця.