НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ Іван – Навіжена
Якось мені важко на вуха, як хто дуже дріботить язиком… От була б мені пара! … Навіщо одкладати? … Це дуже сподобалось їй, їй в вічі знов впали широкі «чаруючі» плечі Бичковського. … Марта Кирилівна присунулась до його близенько і пильно дивилась йому в вічі. … – спитала Маруся і сміливо глянула Ломицькому в вічі.