Микола Бажан – Майстер залізної троянди Posted on by / 0 Comment З домів частіше віяло не чадом згарищ і не духом пустки та смерті, а запахом готованої на «буржуйках» чи на маленьких огнищах звичної, дуже нещедрої людської їжі.
ШЕЛКОВЕНКО Олександра – Оповідання Posted on by / 0 Comment Від Снігуроньки віяло приємною прохолодою.
Тарас Григорович Шевченко – Наймичка. Повість. Posted on by / 0 Comment До того, як повернувся Марко із школи, Яким схожий був до Афанасія Івановича після смерти Пульхерії Івановни, тілько що ні в господарстві, ні в хаті не віяло тою сумною пусткою, що її знать було в домі Афанасія Івановича після смерти Пульхерії Івановни, бо в Якима зоставалася ще Лукія.
ШЕВЧУК Валерій – Птахи з невидимого острова Posted on by / 0 Comment Склав крило, як віяло, і сховав до кишені.
НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ Іван – Навіжена Posted on by / 0 Comment Чимсь гарячим, палким віяло од усеї її рівної постаті.
ШЕКЛІ Роберт – Злочинна цивілізація Posted on by / 0 Comment Від чоловіка віяло надзвичайною силою і владністю.
ШЕКЛІ Роберт – Координати чудес Posted on by / 0 Comment До того ж від Кармоді віяло слабким запахом чоловічого одеколону «Дубовий мох» фірми «Аберкромбі та Фрітч».
РОМАНЧУК Олег – Таємниця жовтої валізи Posted on by / 0 Comment Від неї віяло пусткою, і протяжні крики муедзина, що долинали звідкілясь згори, закликаючи правовірних на вечірню молитву, підсилювали це неприємне враження.
