Микола Хвильовий – Синi етюди
Проходили громовицi, вiдходили блискавицi – далеко-далеко, тiльки на обрiї блимало золото, i рiка тихо хоронила пiслядощовий глибокий смуток. … Це глибокий чатинник моєї несибiрської тайги. … I бiжить глибокий чатинник моєї несибiрської тайги назустрiч свiжому вiтровi… … Iшов вечiр, як i завжди, невiдомий i глибокий.