ШКЛЯР Василь – Залишенець
Невже ж вона стає такою глухою до того, що було в цьому житті? … Що маною – то правда, бо коли Ворон черговий раз зупинив Мудея, щоб прислухатися до глухої ночі, прикинути, в який бік повернути, він раптом почув позад себе цмокання. … Коляда глухо застогнав. … Так розпочали свої токові грища тетеруки, котрі теж любили лісову глухомань.