Skip to content Да у мене, голубочко моя, всякого добра – паровицями[3], да я озолочу тебе, брильянтами обсиплю на весь Київ… Галя. …
Мамо, голубочко, киньте його! …
Як ми бралися, то гули, як голубочки, і до смерті будемо густи: гулю-гулю, моя старесенька! …
І кумочко, і голубочко! Та вже всмiхається, сестрицi-голубоньки, i рученята до мене простягає; вже знає мене; нi до кого не йде, тiльки до мене. …
I зелено, й червоно, i голубо, й бiло, й синьо, й рожево коло тої хатки… Тихо й тепло, i скрiзь червоно – i на небi, i на згiр'ях, i на водi. 