Результати пошуку слова: Горня
ШЕВЧУК Валерій – На полі смиреному
Чоловік зняв із полиць двоє горнят, узяв одне під одну пахву, а друге під другу і вийшов із келії. … Він ступав, тримаючи під пахвами вкрадені горнята, і всміхався на повен рот. … Чоловіка із горнятами побачив Прохор і завмер від зчудування: ішов той по вулиці, височезний, як дерево, усміхався широко і похитувався, наче п'яний.
АНДРІЯШИК Роман – Люди зі страху. В облозі
Уцілів лиш людський череп величиною з півлітрове горнятко. … – Кривов’яз узяв горнятко з окропом. … Я розлив юшку в горнята, дав вистигнути, тоді розніс кожному. … В хатині було до краю бідно, земля подовбана, певне, дрова кололи, не виходячи за двері, в кутку стояло погнуте відро з водою, і над ним на цвяху висіло оббите горнятко.
Михайло СТЕЛЬМАХ – Чотири броди
Коли затих присілок і коли, ростучи, побільшали в ньому дерева, дівчина набрала з криниці горнятко непочатої води, завинула його в хустину і, скрадаючись, не дорогою, а бездоріжжям подалася в село. … — кивнув на горня. … торкнувся рукою до її горнятка, поправив бредень па плечі та й пішов, похнюпившись, до татарського броду.
Марія МАТІОС – СОЛОДКА ДАРУСЯ
Бере хліб або кулешу, мисочку повидла, горнятко окропу – і їсть собі хоч до полудня, а хоч до вечері, а хоч і серед ночі може встати та й зачерпнути ложку – дві. … Розбита, із запаленими очима, Даруся на ранок бігала від хати до хати, носила порожнє горнятко із слідами молока на денці, показуючи його перед очі ґаздиням.