МИРНИЙ Панас – Хіба ревуть воли, як ясла повні Posted on by / 0 Comment І виплітали його думки в темній темряві страшну картину січі… Гук, крик, бій; дим застилає все поле, аж очі ріже; огонь, як з пекла, то з того, то з другого боку; бряжчать шаблі; гуркають гармати; палять гаківниці; брязкають списи; тупотять коні… Татарва мчиться, як скажена… «Ага?
Ольга Кобилянська – «В неділю рано зілля копала» Posted on by / 0 Comment Десь ніби гуркає недалеко млинське колесо… шумить якась ріка… але господь знає, де те.
Микола Бажан – Майстер залізної троянди Posted on by / 0 Comment Мало не кожного дня, гуркаючи буцами, ти зводився по сходах Будинку селянина.
СТАРИЦЬКИЙ Михайло Петрович – За двома зайцями Posted on by / 0 Comment На вас анітрішечки не похожа, у неї голосок, як соловейко в лузі, а ви як з бочки гуркаєте!
ТОЛКІН Джон – Гобіт, або Мандрівка За Імлисті Гори Posted on by / 0 Comment Завивав вітер, гуркав іще грім, тож нелегко було їм посуватися вперед самим та ще й коненят вести за собою.
Юрiй Яновський – Чотири шаблi Posted on by / 0 Comment Гуркали колеса гармат, коли їх скочували з площадки.
ПЕТРОВ Всеволод – Спомини з часів української революції Posted on by / 0 Comment Потім спускають труну в могилу, тріскають тричі крісові сальви, тричі гуркає та гайдамацька гармата, віддаючи пошану, а у відгомін їй за скілька хвилин у тій тишині, що залігла, поки засипували гріб, відізвались далекі крісові постріли та гупнув далекий гарматний стріл там, за Хоролом на сході.
Гнат Хоткевич – Довбуш Posted on by / 0 Comment Насамперед вівчар продоює дійки пальцями, а потім гуркає відразу з цілої ікри.
