Гуконути Posted on by / 0 Comment гукону́ти1 – дієслово доконаного виду (гуркнути) Інфінітив гукону́ти однина множина Наказовий спосіб 1 особа гуконі́мо, гуконі́м 2 особа гукони́ гуконі́ть МАЙБУТНІЙ ЧАС 1 особа гукону́ гуконемо́, гуконе́м 2 особа гуконе́ш гуконете́ 3 особа гуконе́ гукону́ть МИНУЛИЙ ЧАС чол.р.
НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ Іван – Над Чорним морем Posted on by / 0 Comment Тоді нікому в домі не можна було гуркнути дверима, голосно говорить, навіть човгать чобітьми.
