Результати пошуку слова: Гілка

гі́лка – іменник жіночого роду відмінок однина множина називний гі́лка гілки́ родовий гі́лки гіло́к давальний гі́лці гілка́м знахідний гі́лку гілки́ орудний гі́лкою гілка́ми місцевий на/у гі́лці на/у гілка́х кличний гі́лко* гілки́* *

Двосхилий дах був укритий дрібними гілками, щільно прикладеними одна до одної, а поверх них – ще й довгими травами джунглів та пальмовим листям. Вони воліли важити життям на гілках, що вгиналися під ними, аніж лишатися віч-на-віч зі старим Керчаком під час одного з нападів його невгамовного шаленства.

Навіть чути, як жолудь, токуючи по гілках, падає на корневище, коником одскакує од трави і зручніше припадає до землі, ще теплий, як дитина, і тугий, неначе набій. Пролунав постріл, дріб зашерехкотів по гілках дерева. За вікнами зрідка розцвітала синя гілка блискавиці, нагнуті вітром дерева обтрушували росу й шуми.

Піском, камінням, переплетеними гілками й мокрою глиною моряк і Герберт щільно заклали проходи й отвори, відкриті південним вітрам, і відсікли верхній виток знаку &. Топ, бігаючи під низько навислими гілками, лише полохав птахів, котрі й близько не підпускали до себе жодного з озброєних кийками мисливців.

Кайданці – він білоокий чоловік, дужий, як віл, а вона сухенька, мов тернова гілка, – Там – обтрушена шовковиця з гілками, простягнутими через двір; всі кажуть, під нею пічник читає в неділю. Простягли багатьма гілками висохлі руки і чіпляються слабосилими пальцями: відняти мішки.

Барбарис – кущ 1,5–3 м заввишки, дуже розгалужений, з гілками, вкритими трироздільними колючками до 2 см завдовжки. Стебло тонке з піднятими гілками, кора сіро-бура. Стебла її без колючок, гостроребристі, вкриті низьким пухом, з гілками, спрямованими догори. Кора темно-червона або червонувато-сіра, з черговими гілками без колючок.

віть 1 – іменник жіночого роду (окрема гілка) відмінок однина множина називний віть ві́ті родовий ві́ті ві́тей давальний ві́ті ві́тям знахідний віть ві́ті орудний ві́ттю ві́тями місцевий на/у ві́ті на/у ві́тях кличний ві́те* ві́ті* [рідко]

на́вись – іменник жіночого роду (навислий на гілках сніг) відмінок однина множина називний на́вись родовий на́висі давальний на́висі знахідний на́вись орудний на́виссю місцевий на/у на́висі кличний на́висе*

гілля́чка – іменник жіночого роду (від: гілка) відмінок однина множина називний гілля́чка гілля́чки́ родовий гілля́чки гілля́чо́к давальний гілля́чці гілля́чка́м знахідний гілля́чку гілля́чки́ орудний гілля́чкою гілля́чка́ми місцевий на/у гілля́чці на/у гілля́чка́х кличний гілля́чко* гілля́чки́* *

Кожна гілка йшла за число пальців на двох руках. Він жваво ковтав сосну й суху траву, давився вербою, тяжко дихав над сирими гілками і вогким листом. Знялася хмара іскор, а гілка зашипіла, зачаділа, захрустіла і врешті зайнялася. Гілка зникла серед густого листя.