Результати пошуку слова: Гілля

Марія МАТІОС – СОЛОДКА ДАРУСЯ

Posted on by / 0 Comment

Даруся лізе у грушу і починає перев’язувати позліткою її сумне гілля. … Даруся тим часом, пов’язана весільними стрічками, простоволоса, із віночком на голові, у довгій, до п’ят, непідперезаній білій вишиванці сиділа в розсохлій груші і перев’язувала гілля, знімаючи по одній стрічки із себе.

МАТІОС Марія – Нація

Posted on by / 0 Comment

Проте навіть найбільші бешкетники Тисової Рівні – діти – чомусь ніколи не наважувалися обдерти своїми колінами самий верх білого, завжди тремкого дерева, ба навіть не намагалися зачепитися за гілля, що звисало мало не до землі, – … гілля трепети та зробити з нього настил для підлоги в стодолі.

Роберт Льюис Стивенсон – Острів Скарбів

Posted on by / 0 Comment

Як тільки прова нашого човна врізалася в берег між деревами, я вхопився за гілля навислого дерева і, вискочивши на пісок, швидко зник у хащах. … Вони росли на піску, наче кущі терну, мали чудно покручене гілля й густе листя, подібне до стріхи.

Володимир ІШКІЛІВ – Імператор повені

Posted on by / 0 Comment

Він перехопив гілляку надійнішим робом й сказав: "А мене тямущі люди звуть братом Анемподестом. … Прочанин зручніше вмостився між гілляччям, зішкрябав живицю з долоней і продовжив огляд. … Зірвані повінню дерева громадилися на кам’яних карнизах, спліталися пошарпаним гілляччям, вдавлювалися у тріщини.

ХЕМІНГУЕЙ Ернест – За річкою, в затінку дерев

Posted on by / 0 Comment

Чорні дерева хиталися від вітру, і гілля на них було голе. … Він ще раз оглянув місцевість, послухав, як вітер шелестить гіллям, вдихнув запах вересу, прим’ятого чобітьми, ще раз подивився на, відбитки гусениць на мокрому піску – і на цьому все скінчилось. … полковникові було видно, як колишеться гілля там, де він пробігає.

ЛЕМ Станіслав – Едем

Posted on by / 0 Comment

Найближче з них розкололося навпіл і звалилося, викидаючи клуби пари й махаючи гіллям. … Всюдихід квапливо повертав, рухаючись уздовж стін навислого гілля, з порепаних грон сипався жовтявий пилок, який покрив вітрове скло, комбінезони й навіть обличчя людей; з глибини заростів пашіла спека, дихати стало зовсім важко.

Анджей Сапковський – Останнє бажання

Posted on by / 0 Comment

Кобила слухняно рушила вперед через бурелом, обережно переступаючи гілля та ями від вивернутих дерев. … Узбіччя, заросле ліщиною, засипане сухим гіллям, покрите товстим килимом жовтого листя, було не надто зручним для спуску.