За сестрою – Андрій Чайковський Posted on by / 0 Comment Кожний клав таку хатку, щоб легше перед холодом і спекою захиститися, а більш нічого. … Із цього виходило, що було їх мало. … Тоді все, що могло ходити, пішло до церкви. … Йому стало жаль молодого життя, та дарма, така вже козацька доля.
ФРАЙБЕРГ Герман – Таємнича Африка Posted on by / 0 Comment Ще зовсім недавно ми мало що знали про Африку. … Події, що сколихнули весь світ, напевне ж не пройшли і повз твою увагу, юний читачу. … – Що ти робиш, зобо? … Але дарма: я був наче за муром, за живою чорною рухливою стіною.
ЗБІРНИК МАТЕРІАЛІВ «РОМАНО-ГЕРМАНСЬКІ МОВИ В СУЧАСНОМУ МІЖКУЛЬТУРНОМУ ПРОСТОРІ» Posted on by / 0 Comment Мова і мислення кожного народу тісно пов’язані, отже дослідивши мову, можна встановити ті образи, що фігурують у свідомості окремого народу. … Дарманського, М.
ШЕВЧУК Валерій – Птахи з невидимого острова Posted on by / 0 Comment Тут нам і воду продавали, і скільки не просили ми, щоб відпустили нас у наші країни, але дарма… Олізар замовк.
Кафка, Франц – ПЕРЕВТІЛЕННЯ Posted on by / 0 Comment Грегор хотів лізти далі, ніби сподівався, що, коли він зрушить з місця, минеться страшний біль, та дарма: тіло його було наче пришпилене до підлоги, і він зомлів.
ФРАНКО Іван Якович – ПОЕЗІЇ, ЩО НЕ ВВІЙШЛИ ДО ЗБІРОК Posted on by / 0 Comment Учені говорять: “Давно ми се знаєм І знаємо навіть причини біди, Ба навіть віддавна працюєм, стараєм, Щоби кінець лиху зробити1 Зажди! … Що значить се все для нас? … лиш чоловіком дарма звавсь; він крові нашої всисався, а горем нашим потішавсь. … Він дарма хору думку напружає, Ворушить споминки!
КОСТЕНКО Ліна – Берестечко Posted on by / 0 Comment У неї що не спомин – що я її не слухав, не вірив, а дарма.
Краще смерть, як неволя – Андрій Чайковський Posted on by / 0 Comment Базилько не говорив нічого, а нарешті таки признався, що мусить тікати, бо шкода часу сидіти дарма в цій поганій дірі.
ФРАНКО Iван Якович – Лис Микита Posted on by / 0 Comment Лев, що цар є над звірами, Пише листи з печатками, Розсилає на весь світ: «Час настав великих зборів! … Втішивсь я – нема що крити. … Що тут наплели, гай, гай! … Шарпнув вуйко зо три рази, Затріщали лапи й в’язи, Але вирвати – дарма! … Много труду, мук і болю Я прийняв – та все дарма.
КОЦЮБИНСЬКИЙ Михайло Михайлович – Ціпов’яз Posted on by / 0 Comment Він помітив, що з ним починає діятись те, чого він так боявся. … Він глянув на зоране поле і сливе силоміць напрямив свої думи на щоденну роботу. … Та дарма, дарма!.. … Та дарма!
