Результати пошуку слова: Двері

Давньоруське зображення чисто, відчиняють у хатах вікна й двері, аби сонце зайшло до оселі, освітило усе й освятило. … Він виголошує молитву, після чого двері церковці самі прочиняються. … Виголосивши проповідь, священик зачиняє двері храму. … Вдруг як одчиняться самі двері, сінешні і хатні, а та жінка дивиться, не знає, що й робити.

Хтось стукав у двері сусідньої хати. … Прочинилися двері. … Солдат висадив двері носаком і ввійшов до хати: — … Висаджують сінешні двері. … Обережно відчиняють хатні двері. … Олеся хутко причинила двері. … Почувся стук у двері. … Щось постукало в двері. … Тут Лаврін Запорожець не витримав і постукав у двері.

Іноді кортить зазирнути у напіввідчинені зелені двері… знаєш? … Чарівні двері у стіні. … Одне слово, зелені двері з уеллсівського оповідання з’являються завжди у найменш слушний момент, ти знаєш…) Я натиснув кнопку зв’язку. … Ми зіткнулися біля входу; двері розчинилися, Нельга зняв капелюха і перший побіг усередину.

Поки татари надлетіли, вже всі поховались, позамикали двері, при віконцях поставали з луками і рушницями. … Уходники відчинили двері, і пес скочив туди та почав до всіх ластитись. … Відчинили двері і випустили Гривка, показуючи йому найближчий городок. … Він бачив, як Недоїдок пішов у клуню і замкнув за собою двері.

Зробивши різкий віраж, він вилітає крізь прочинені двері». … Близько десятої вечора я вимкнув у конторі світло і, зачинивши за собою двері, пішов додому. … Жрець двічі коротко вдарив у двері: – … Несподівано рипнули двері. … Двері в кают-компанію відчинились, і на порозі виріс Твердохліб: –

Двері з одної хати рипнули, і по якій хвилині бурсаки побачили перед собою стару бабу в личаковому кожусі. … Коли це низенькі двері одчинились, і стара баба, нагнувшись, увійшла до хліва. … В трикутній стіні кожного з них були двері, а на них усяке малювання. … Сотник відчинив двері до другої світлиці, насупроти першої.

Коли ми туди увійшли, він зачинив двері й узяв їх на засув. … Він скоренько прошмигнув у люк, опустив ляду й розчинив двері своєї каюти. … Вся банда кинулася на бак до матроського кубрика, двері до якого були замкнеш. … Я негайно розчинив навстіж двері в кают-компанію, спустився по трапу і мовчки став посеред збіговиська.

Високо над ними, в тому, що було тепер стелею, виднілися зачинені двері. … Весь наступний день було затрачено на копання тунелю; навігаційна рубка майже до самої стелі заповнилася вийнятою породою, й дедалі важче ставало висипати її через двері. … Я відчинив двері, посвітив, а там чисто – ані грудочки грунту!

Пам'ятаю, що чекали ми жахливо довго: може минула година, півтори, чи й дві, поки в глибочині коридору відчинилися двері "Кайтусового" кабінету, звідти визирнув чорнявий однорічник-фельдшер, із панським, викоханим обличчям, і гукнув, намагаючись надати своєму вигукові якнайбільше до нас зневаги і презирства: –

все це наелектризовує Заболотного, наснажуб бадьорістю, душа його вихоплюється на простори доріг раніше, ніж невидимий фотоелемент безшумно розсуне важкі сталеві двері гаража, щоб випустити в сірий досвіток ще одну машину з дипломатичним номером.