Ольга Кобилянська – «В неділю рано зілля копала»
Мавра блискавкою кидається плазом до землі і човгає під двері, ніби заслоняючи собою комусь вступ до хати. … — добивається старечий голос вдруге до хати, гримає хтось розпучливо в двері, а відтак хтось мов жде, і тихо, ні словечка більше… В хаті смертельна тишина. … В двері нагримали і, заки вона з печі злізла, й пощезали.