ТИЧИНА Павло Григорович – Соняшнi кларнети
Чого душі моїй … Перламутровий… 1914 Десь надходила весна Десь надходила весна. … Встали мати, встали й татко: Де ластовенятко? … Лиш від осель пливуть тужні, обнявшись, дзвони, … У туманах ти сниш… А чогось так сичі Розридалися в лузі. … А від сходу мечами йде гнів!.. … – не чула, Не відаю, не знаю.