Результати пошуку слова: Де ж таки

БРЭДБЕРИ Рэй – Марсіанська хроніка

Posted on by / 0 Comment

Коли він натискав кнопку, в місті спалахували вогні й починався такий гармидер, ніби там жило десять тисяч чоловік. … Та й справді, де ж був вдячніший грунт для пригод таких героїв, як не романи й повісті про мандрівників, шукачів невідомих земель?

Едгар Аллан По – Оповідь Артура Гордона Піма

Posted on by / 0 Comment

На гладенькій і блискучій поверхні днища (корпус «Пінгвіна» був обшитий міддю, і мідні штаби кріпилися до дерева мідними ж таки болтами) у якийсь незбагненний спосіб повисло людське тіло, яке билося об корпус за кожним порухом корабля.

ЛЕМ Станіслав – Соляріс

Posted on by / 0 Comment

Однак на третій день усе ж таки наважився, бо це не давало мені спокою. … Вона була вельми спокуслива, однак уявлення, нібито за допомогою таких титанічних вивержень, де кожна з часток відповідає формулам математичного аналізу, до того ж дедалі складнішим, живий Океан розгортає таємниці матерії, космосу, буття, проіснувало недовго.

ХЕМІНГУЕЙ Ернест – Райський сад

Posted on by / 0 Comment

В одному з листів було дві вирізки з рецензіями на його роман, уміщеними в щомісячних журналах, і Девід прочитав їх з таким відчуттям, наче там ішлося зовсім не про нього й не про те, що він написав. … Мосьє Жан, літами десь такий, як Девід, і схожий більше на італійця, ніж на француза, сказав: –

ЧЕМЕРИС Валентин Лукич – Білий король детективу

Posted on by / 0 Comment

А щоб було таємничіше та романтичніше!) І мріяли стати такими ж, як Дюпен, детектив-аматор. … – Років десять тому я знав одного банкіра з таким же прізвищем. … “Який же я наївний дурень, на такий дешевий гачок попався”, – … Дженні не йшла, а вистрибувала, пориваючись уперед, запрошуючи й Джо “пробігтися, бо такий же гарний деньочок.

СЕЛІНДЖЕР Джером Девід – Над прірвою у житі

Posted on by / 0 Comment

І того ж таки тижня – та де, сказати щиро, того ж таки дня!  … Правда, в декотрих, у справжніх, виходить хоч і не зовсім, а все ж таки природно. … Інколи, правда, не ходив на деякі предмети – на ту ж таки усну мову, про яку я вже розказував, але загалом я нічого не прогулював.

Борис Грінченко – Під тихими вербами

Posted on by / 0 Comment

І Зінькові цей Роберт Оуен здався таким гарним чоловіком, трохи чи не святим: де ж таки — багатий пан міг би собі сласно їсти й пити, хороше ходити, ні про що не дбавши, а він за вбогих людей так клопочеться! … Де ж таки? … Де ж таки видано, щоб дванадцять чоловіків було? … Де ж таки?