Результати пошуку слова: Де ж

 Та де ж це видано, щоб кожній людині окремий помазок? … погодилась уїдливо матушка»- де ж пак: по ілюзіонах ходять, аліменти платять… – … Для делегацій і жінвідділів знижка. … У нас тут державна богадільня: старі баби живуть на повному пенсіоні. … До того ж треба було мати бодай десять карбованців для шику і принади.

I довго ще чув дедалi глухiше розпачливе жiноче голосiння: «А людоньки!.. … А що ж тепереньки бу-у-де?..» … Але ж мусила десь бути хвiртка… Коцюбинський пiшов пiд парканом, шукаючи виходу. … Вiн i справдi не бажав виступати у «Радi» i в деяких київських журналах. … А де ж новина, яку ти менi обiцяла?

– А де ж це той порваний бешмет? … Хоч узнай, де живе тая Мотря Дикобродка. … Так де ж вона? … Де ж наше червоне військо? … – Та де ж йому бути? … – Та де ж тая справедливість? … У перший же день, як захопите станицю Рогівську, потурбуйся про нашу землю. … Денікіна ж побили. … – Так треба ж десь закопати.

— От же ви знаєте,— розказував Денис,— що як пішли пересельці на Амур, дак позоставалися від їх наділи. … Дак ото ж я два годи вже держу цю земельку, а оце й третій наступає, а там і край… … — І то правда — Ну, а де ж громадська земля тепер? … де ж? … Бо де ж тоді мужик візьме землі, як не в їх?

простодушно відказав наглядач, який хоч і був «східняком», проте побував і на західних околицях і знав дещо про життя на кордоні.  … а де ж той кипарис? … Туди немає дороги демонам хвороб – жодна пошесть не навідує цих благословенних місць. … А був же на своєму гнідому, та де там! … Де ж ми її поставимо, паничу?

ПІСНЯ ДРУГА ЗМІСТ ДРУГОЇ ПІСНІ ДЕНЬ ДРУГИЙ І РАНОК ТРЕТЬОГО ДНЯ Вранці Телемах наказує скликати ітакійських громадян на міську площу і всенародно вимагає на зборах, щоб женихи покинули його дім. … На чужині десь Батько мій – вмер чи живий він? … Одіссей же Шлях до Ахеї згубив поворотний і сам десь загинув».

А ще стирчав там жовтий корж сонця, а ще малі острівці дерев, але йому, розтривоженому, здалося, що в кожному острівці засіли на нього оті чорні дядьки, дивні охоронці загадкової жіночої породи, з якою хоч і приємно, але не завжди безпечно мати діло. … – А де ж він подівся, твій Іван? … – А де ж твій чоловік?  … – Та де ж, у полі, –

це так цікаво, розкажіть нам що-небудь іще, Віро Костянтинівно, про ту вашу золоту Бенгалію, де наші журавлі зимують… … Це ж де вона? … — Де ж йому бути? … Десь там ждуть оріонців на причалі дружини, діти, матері… … І на пристані, й на елеваторі, де вона ждала попутної на Кураївку, всюди одне — запал та запал.

— Де ж скарби цього негідника? … А ще більше не ждав, що в перший же день побачимо Златку… … — Де ж ти їх дістав? … А де ж Златка? … — Де ж він? … — Де ж йому бути? … Не бійся — не дівка ж1 Десь глибоко під шубою його пальці раптом намацали тугий сувій паперу. … А де ж шляхта? … — Завтра відправимо державну казну кораблями в Лінц і ждатимемо ворога.

Під час війни в Кореї з десятьох мільйонів загиблих вісімдесят чотири проценти складали мирні жителі і лише шістнадцять – військові. … –  Де ж вони тепер? … –  Але ж де їхня гідність, капітане? … Почулися ледь чутні виляски, і Реншоу здалося, що в нього увігнали свої жала з десяток бджіл.