Результати пошуку слова: Де-небудь

Улас Самчук – Марія

Posted on by / 0 Comment

Замість посидіти дома, почитати мені що-небудь, то він повіється хтозна-де і чапить там цілими ночами. … Щоб я, що цілий вік лив піт, що витворив стільки хліба, яким можна прокормити цілу державу, йшов до отої комунії і там щовечора наставляв старечу руку, щоб мені який-небудь Янкель давав кусень глевкого, з посліду хліба?

ДМИТРО ЧИЖЕВСЬКИЙ – ФІЛОСОФІЯ СКОВОРОДИ

Posted on by / 0 Comment

А вже наступного року він вступає до Петербурзького університету, де починає вивчати філософію, астрономію та математику. … Але ж дерево вічності завжди зеленіє. … Отож необхідно написати яке-небудь інше слово. … Усе, що чим-небудь зроджене, залишається в ньому та водночас із нього виходить» 40.

Загребельний Павло Архипович – З погляду вічності

Posted on by / 0 Comment

В обідню перерву вони заходили до якої-небудь установи, простували до бухгалтерії, Назарько й Шляхтич з кількома спільниками тягли звідти сейф, Калмик збирав кілька стільців для видимості, спокійно собі виходив на вулицю, де стояла звичайнісінька тачка, якою возять комоди й дивани зі спинками…

ЩЕРБАК Юрій – Хроніки міста Ярополя

Posted on by / 0 Comment

Після похорону, де кленову труну з легким тілом Софрона Свавільного ніс під спів синиць наш герой, він, повернувшися додому, довго стояв перед картиною, зазираючи в очі апостолам справедливості, та вони відвертали погляди, й жінка вже не затуляла землю, не захищала дітей, безсила була кого-небудь захистити, лише сором…

БЕДЗИК Юрій Дмитрович – Великий день інків – Пригоди. Фантастика

Posted on by / 0 Comment

Юрій Бедзик ВЕЛИКИЙ ДЕНЬ ІНКІВ ПРОЛОГ Хистка, примарна тінь перебігає через галявину і піднімається сходами на терасу дому. … Американці дають долар у день! … Невже вони всерйоз сподівалися знайти в нас зброю або які-небудь недозволені речі? … –  А що, як там засів хто-небудь із зброєю?  … Чи живе тут взагалі хто-небудь?

СТАСЬ Анатолий – Сріблясте марево

Posted on by / 0 Comment

Прямо переді мною, на стіні з дерев’яних колод, товстих і необтесаних, висів ручний кулемет. …  Де зошит?! – … –  Де зошит?  … Де зошит? … Де?..” … –  Ти де живеш?  … Голова Штуленца смикнулася, він поточився, силкуючись ухопитися за що-небудь, і майже повис на шторі, що затуляла двері на балкон. … Не з ким-небудь – з Гандзею був.