ЩЕРБАКОВ Володимир – Сім стихій
Але мені страшно стало дивитися у синє-пресинє небо, ніби я міг побачити те, що сталося тоді з мезоскафом. … Ось де можна погамувати спрагу донесхочу і знову дивитися на чудо, незнане мешканцями спекотної пустелі. … – Ходімо далі, тут більше немає на що дивитися. … І було приємно дивитися, як цей зморений чоловік умивався.