Результати пошуку слова: Дивно

І тому зовсім не дивно, що «енко» в своєму «конкурсному», вибачте за вираз, оповіданні зробив і монахів Рокамболями, хоч, може, й не знав, що це за птиця: «інтуїцією», як каже Сосюра. … І тому зовсім не дивно, що всі ці «лєфи» (по суті «прафи») , … І тому зовсім не дивно, що й – «

Правда ж?… Дивно, що вас відпустили. … Та дивно: вулиця, порожня; Ще перечекавши хвилину, я попростував уперед. … –  Колись батько розказував про дивного цадика. … Я не знаю, як для неї прозвучали ці дивно прості слова, та для мене вони означали, фронт, рани, безнадія – все ставало десь обіч.

Дивно, правда ж? … Та й у тому, що Тетяна розповідала їх своєму дідусеві, теж немає нічого дивного. … І, хоч як дивно, якраз від цього часу й починаються справжні пригоди політичних авантюристів. … І, як не дивно, це в неї виходило досить ефектно. … Він отримав моральне і, як не дивно, фізичне задоволення від пригоди.

Майже од самої дзвіниці до головної паперті стояли рядами старці й каліки: цих останніх було найбільше, і дивно, що здебільшого вони були без правих рук і без лівих ніг; ці нещасні, покалічені, певно, рукою ката, спиралися на одну милицю і на дерев'янку, прив'язану ремінцями до кульші.

Нарешті, вичеркавши, він підносить запалений сірник до цигарки, і Таня помічає, як груба рука його ледь помітно тремтить, і сам він при всій своїй вайлуватій кремезності здається їй якимсь дивно беззахисним в цю мить. … Просто дивно. … Самому зараз дивно: за що? … Чим наші досі тримаються, самій дивно, зовсім зненацька це нас застало.

він заплющив очі, потім знову відкрив їх.-Дивно, дуже дивно, – … –  Дивно, – …  – Справді дивно! …  – Гм, звісно, гадаю, потрібне Дивно, але я, здається, думав про тебе наче про якесь метушливе елементарне тіло без притаманних істоті потреб. … І, як не дивно, я справді міркував, і надумав я виверт, як покласти край усім вивертам.

Юнак якось дивно змінився: став похмурий, на запитання відповідав стримано. … — Дивного, звісно, тут мало, а все ж не сподівалася я. … Нічого дивного, панове. … Дивно: а ніби й холодно. … Просто дивно: на чому там життя тримається? … Декотрим, хто не знає мене ближче, це справді дивно.

Джо якось дивно подивився на Теда. … Вночі наступного дня Джо сидів при світлі лампи і шліфував якусь металеву річ дивної форми. … – Буфет ще новий, і це навіть дивно бачити серед іншого мотлоху. … Дивного крою комбінезони з якоїсь напівпрозорої муарової і, здавалось, флуоресцентної тканини облягали їхні тіла.

Цiле те товариство, в модних чорних сурдутах, в пальтотах з дорогих матерiй, в блискучих чорних цилiндрах, в рукавичках, з лiсками в руках i перстенями на пальцях, дивно вiдбивало вiдсi маси робiтникiв, пестрiючої хюа червоною краскою i. … а прецiнь усi на неї ззиралися цiкаво i якось дивно.

Дивно, але він не відчував втрати. … – Дивно, – … – Нічого дивного. … – Дивно. … Дивно. … сказав напарник і якось дивно подивився на лейтенанта. … – Дивно якось у вас все виходить, майоре, – … – Дивно, – … Ви якось дивно говорите… … Але дивно, очі бачили. … – Тоді скажіть, пане, ви нічого дивного не бачили, не чули цієї ночі?