Результати пошуку слова: До когось
Борис Грінченко – Брат на брата
Він поїхав до Києва, потрапив туди саме тоді, як вийшов маніфест 6-го серпня про Державну Думу. … На допитах йому казано: — … Раз добром налите серце Вік не прохолоне! … Ну, але з їми справа небезпечна: коли б навіть і згодилися, то в їх завсігди так трапляється, що вони когось задавлять або заріжуть…
ДОВЖЕНКО Олександр Петрович – Зачарована Десна
Олександр Петрович Довженко. … До чого ж гарно i весело було в нашому городi! … Город до того переповнявсь рослинами, що десь серед лiта вони вже не вмiщалися в ньому. … Я вийшов з провулка на вулицю в надiї, що таки зустрiну когось, кого б мiг вшанувати. … Що клопоту, а лайки, мати лає когось, потiм, побачивши мене, як заголосить: –
ФРАНКО Іван Якович – ПОЕЗІЇ, ЩО НЕ ВВІЙШЛИ ДО ЗБІРОК
Невдовзі побачиш сам чорне на білім, Облічене цифрами все до цяти, – … стогнучи вмирають, До царства будущого, знать, не ввійдуть! … Написано 1880 р., досі не друковано. … Вічно, Мов голос труб, трубітиме вона, Що ти убійця власного вітця… І ще когось!” Мов привид сонний, білий, Пропала Сільвія в гущавині.
ХВИЛЬОВИЙ Микола – Камо грядеши
додатку до газети «Вісті». … Отже, сподіваємось, що наші памфлети будуть першим абетковим абзацом до теорії нового мистецтва. … Чому ж ми так добиваємось цього? … Бо й справді: не «крокодилячу воду» ми пролили б на якийсь новий талановитий твір когось із «молоді», а висловлюючись трохи сентиментально – щирі й гарячі сльози радості…
КОЦЮБИНСЬКИЙ Михайло Михайлович – ХО
Мов туман той, сива борода його м’якими хвилями спада аж до нiг, черкається росяної трави. … I враз затремтiло молоде листя, зашамотiло, струсило з себе дощ самодвiтiв. … Вони якiсь… непевнi… Адже можна б було запрохати когось iз старших – правда, не таких славних патрiотiв, як Макар Iванович, бо не всi ж зазнали…