Skip to content – Ось до якої пори виходив! …
з батьківськими могилами… Шкода їм стане рідної сторони; страшно невідомої, темної, як ніч, будущини… Та й зосталися – до слушного часу!! …
Дощ невгавав, а по-вчорашньому сіяв, як крізь сито, й поривав до сну. …
та швидко й додому поривається. …
Може, додержить до тієї пори, коли Чіпка оханеться, я його побачу, як свою дії-тину, як свого сина… Галю! …
поклонись матері… Скажи: хай мене дожидає в гості, коли не сконіє до того часу… – Я тобі повторяю ще раз: я завважила від довшого часу, що ти займаєшся Обринською, хоч ніколи про те й не згадуєш. …
Мабуть, ходить пильно до школи, а вернувши, поринає в своїх задачах, щоб їх самому виробити, — …
Очевидно, до вас мусили доходити свого часу слухи й про романтику Олеся, а з там про якесь його нещоденне щастя в жінок. …
Я обіцяв прийти коло цеї пори до пані Маріян і не хотів би, щоб на мене ждали». « Застояний Мудей поривався до бігу, поспішав розім’ятися – й відразу пішов дриндом, таким собі граційним клусом, від якого і вершник одразу вирівнювався у спині і розправляв плечі. …
Шкода було, що минуло стільки часу, а про це досі не знав Веремій. …
Напевно, комбриг Кузякін не знав, що тютюн ще можна вживати і в такий спосіб, ну, може, трохи не такий тютюн, але за воєнного часу перебирати не доводиться. 