Результати пошуку слова: До пори, до часу
Кобилянська Ольга – Людина
Ще жию я; а коли до сього часу з батьківською волею ще не познакомилась, то познакомиться з нею тепер. … …перепон, нічого не жахається, котра, проломлюючи дорогу, пориває усе з собою, часто руйнує те, що закони і звичаї, і час з трудом збудували… Правда, що музика підсичує і біль у людській груді аж до божевільності. … Від часу до часу підкидував бутно[29] голівкою вгору; був, очевидно, ще молодий і мало запряганий.
Остап Вишня – Мисливські усмішки
Останнiм конвульсiйним рухом вiн поривається вгору, до свiтла, до сонця, що так пестило його, так голубило… … обов'язково берiть з собою невеличкий льодник, де зберiгатимете дичину до того часу, коли будете її вже чи солити, чи коптити. … Ну, поки хлоп'ята ж ото забрели та потихеньку до лебедiв пiдходили, чималенько часу проминуло.
ЗАБУЖКО Оксана – Польові дослідження з українського сексу
От чим ще, до речi, паршива чужа країна – набиваються, натрушуються, як пух у нiздрi, напохватнi чужинецькi слiвця й звороти, залiплюють пори в мозковi, нахабно тиснуться попiдруч, навiть коли ти наодинцi з собою, – … цей монолог у ньому, вiдай, не припиняється нi на мить i вiд часу до часу сягає точки, на якiй виникає потреба в парi вух, –
Михайло СТЕЛЬМАХ – Щедрий вечір
Поклали мене пiд грушею, накрили двома кожухами, та й почав я вилежуватися, мов пан чи гнилиця, бо до того не мав часу на спання… … – Е, про це довго треба казати, а в мене зараз нема нiякого часу, – … Звiдусiль їхали i йшли на ярмарок люди, i спереду, i позаду порипував снiг, озивалися голоси, а дiвчата всю дорогу притрушували смiхом, i, прислухаючись до них, старi липи осипали блакитну паморозь.
ХЕМІНГУЕЙ Ернест – За річкою, в затінку дерев
– Доповідайте, хто там є, і не будемо гаяти часу. … – Тільки обережніше з долонею,- сказав полковник.- Вона прострелена, і рана час від часу відкривається. … Поки ти ще не жонатий, то маєш доволі часу для читання. … Полковник слухав, як плюскочуть за бортом хвилі, відчував різкі пориви вітру і знайомий дотик грубої ковдри, а потім його огорнуло прохолодне тепло знадливого дівочого тіла і пружних грудей, яких легенько торкалася його ліва рука.
ЧЕМЕРИС Валентин Лукич – Білий король детективу
Часу в мене, щоправда, обмаль – лекції, але хвилин двадцять зумію викроїти, а цього досить. … Зливи і шквальні вітри, пориви яких досягли 150 кілометрів на годину, викликали серйозні руйнації в різних районах країни… Токіо. … Джо терпіти не міг наївної філантропії, вважаючи жебрання та старцювання для бідних (яких, до речі, в Місті кілька мільйонів!) зайвою витратою часу.