Едгар Аллан По – Оповідь Артура Гордона Піма
Не гаючи часу, ми похапцем одяглися й побігли до вітрильника. … Весь день шаленіє шторм, раз у раз налітають пориви ураганного вітру з дощем. … Покинутий напризволяще труп змило до [59] шпігатів біля лівого борту, де він і пролежав до того часу, про який ідеться, перекочуючись по палубі щоразу, коли бриг круто нахилявся. … Судно лежало кілем догори, поривчасто розгойдуючись, а навкруги билися хвилі та шумували водоверті.