Skip to content Там світла немає, й я догадуюсь, що вона стояла тут біля вікна і з цим же жахом дивилась на мене, на вулицю. …
— Догадуюсь, у якій, — …
Вона кінець-кінцем догадалася, чого мені було треба від неї. …
З того, як вона кілька разів озирається навкруги, я догадуюсь, що їй не хотілось би, щоб її тут хтонебудь бачив. Як ти догадалася, що я хочу це сказати? …
Він стежив, як спадає курява, і раптом йому сяйнула догадка. …
Хто догадається, що все це пластмасове, а не справжнє? …
Ви не догадалися? …
– Я мусив би догадатися, що Герет не такий дурень, щоб прибути власною персоною. …
В усякому випадку, мати знає, що я таке; вона догадалася так само, як і ти. По зведених бровах з глибокою складкою посередині, по запечених, вкритих смагою губах можна було догадатися про страждання, які терпів умираючий, але він їх не виявляв ні стогоном, ні скаргами; тільки глибокі зітхання, які зрідка підіймали плесковаті, запалі груди, показували, що життя іще тліло в цьому худому, змученому тілі.