НЕСТАЙКО Всеволод Зиновьевич – Тореадори з Васюкiвки
Не думаючи навiть дочитувати диктант, я кинув його на стiл i вискочив за дверi. … Сiв я попiд Явиним тином i вирiшив – хоч до ранку сидiтиму, а дочекаюся Щоб зручнiше – сiна в сусiдiв через дорогу наскуб з копицi. … Але хiба ж учнi дочекалися б? … I дочекалися. … Хiба дочекаєшся тут, у плавнях, кораблекрушенiя!