Борис Грінченко – Серед темної ночі
Колись він заговорив з нею про дощ, що він буває з пари, а вона тільки засміялася та й утекла… … У вікнах найнижчих шибок зовсім не було: їх так часто бито, що хазяїн позатулював там дощечками. … Був у якомусь дощаному коридорі неглибокому. … Засвітив сірника: невеличка дощана комірчина, мов хижка, попід стінами лави.